Автор розпочинає свою книгу з відомої «Притчі про самарянина»
«²⁵ І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?
²⁶ Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш? ²⁷ А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе. ²⁸ Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити» (Євангеліє від Луки 10:25-28)
«³⁶ Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам? ³⁷ А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!» Євангеліє від (Луки 10:36-37)
У 37-му вірші Ісус нам повеліває надавати житло, грошову та медичну допомогу людям, що в тому потребують. Це категоричне повеління від Господа. Цей самарянин не зупинився перед небезпекою, відклав всі термінові справи та не побоявся вимазатися у крові та бруді, допомагаючи чужаку, що потрапив в халепу.
Чи підкоряємося ми особисто цьому повелінню від Господа? Чи підкоряється цьому повелінню церква?
Ми повинні тверезо дивитися на світ, в якому живемо.
Тімоті Келлер у своїй роботі намагається дослідити природу милосердя та пояснити, як на практиці підготувати церкву для цього служіння.
ТІМОТІ КЕЛЛЕР
Тімоті Келлер (Timothy Keller; 23 вересня 1950, Аллентаун, Пенсільванія — 19 травня 2023, Нью-Йорк) — американський пастор, теолог і християнський апологет. Голова та співзасновник організації Redeemer City to City, яка готує пасторів для служіння по всьому світу; пастор-засновник пресвітеріанської церкви “Спасіння” у Нью-Йорку, штат Нью-Йорк.
Автор бестселерів The New York Times «Марнотратний Бог: Відновлення серця християнської віри», «Причина для Бога: Віра в епоху скептицизму» та інших.
Келлер народився в Аллентауні, штат Пенсильванія.
Закінчив Бакнелльський університет (бакалаврат, 1972), Теологічну семінарію Гордон-Конвелл (магістр богослов’я, 1975) та Вестмінстерську теологічну семінарію, де здобув ступінь доктора богослов’я у 1981 році під керівництвом Харві М. Конна.
Під час навчання в Університеті Бакнелла навернувся до християнства завдяки служінню в християнському товаристві InterVarsity, в якому згодом працював як співробітник. Був висвячений Пресвітеріанською Церквою в Америці і протягом дев’яти років служив пастором у Вест-Хоупвеллській пресвітеріанській церкві в м. Хоупвелл, штат Вірджинія, одночасно обіймаючи посаду директора з питань заснування нових церков у ПЦА. Він також служив на факультеті Вестмінстерської богословської семінарії у Філадельфії, штат Пенсильванія, де разом з дружиною Кеті Келлер займався міським служінням.
Теологічні погляди
Келлер уникає ярлика “євангеліст” через політичний і основоположний відтінок, вважаючи за краще називати себе ортодоксальним, оскільки “він вірить у важливість особистого навернення або “відродження”, а також у повний авторитет Біблії”. Він ідентифікує себе з кальвіністським теологічним ученням, хоча деякі представники цієї традиції критикують його за сучасну інтерпретацію його доктрин. Його описують як “нового пастора, що прихильно ставиться до доктрини”, а також як “неокальвініста”.
Апологетика
Проповіді Келлера та його апологетика характеризуються шанобливою орієнтацією на освічену і скептичну аудиторію за межами віри. Його найбільш відвертою роботою на цю тему є “Причина Бога”, яку він приписує тисячам розмов зі скептично налаштованими нью-йоркцями протягом свого служіння (Reason, xix). В інших місцях він пише про втрату християнської культури на Заході, в тому числі в академічних і культурних установах, і про необхідність для християн контекстуалізуватися в сучасному світському і антирелігійному культурному кліматі.
Щодо креаціонізму, Келлер заявляє, що його погляд не є суворо буквальними і що еволюція “не виключається” в його церкві.
Ще однією центральною темою у вченні Келлера є ідолопоклонство, засноване на вченні Мартіна Лютера і Джона Кальвіна, а також на Десяти заповідях й інших частинах Біблії. Келлер стверджує, що сучасне поклоніння ідолам продовжується і сьогодні у формі пристрасті або відданості грошам, кар’єрі, сексу, владі й всьому, чому люди прагнуть надати значення і задоволення в житті, крім Бога (докладно описано в його книзі Counterfeit Gods).
Особисте життя
Келлер жив на острові Рузвельта в Нью-Йорку зі своєю дружиною Кеті. У Келлерів троє синів — Девід, Майкл і Джонатан.
У червні 2020 року Келлер повідомив, що у нього діагностовано рак підшлункової залози.
У віці 72 роки відійшов у вічність.
«Сьогодні християнський світ у жалобі, оскільки один із наших великих лідерів пішов із цього життя, – сказав тимчасовий президент TGC Сенді Вілсон. – Тім Келлер був людиною, яка буває раз у сторіччі. Немає жодного пастора, якого я знаю, за останні 100 років, який зробив би те, що зробив Тім Келлер, щоб вивести реформатську віру на вулиці, у церкви та у академії. Його пам’ятають як одного з найефективніших християнських пасторів, апологетів та євангелістів цього покоління. Тімоті не тільки навів найчіткіші аргументи на користь християнської віри; він також продемонстрував нашу віру своїм смиренним і милостивим духом і своєю невтомною пристрастю бачити, як заблукалі пізнають Господа, якого він так любив.
Він заснував найдивовижнішу церкву, яку коли-небудь бачив Нью-Йорк, а також заснував тисячі інших церков по всьому світу за допомогою Redeemer City to City. Келлер був співзасновником The Gospel Coalition, і надихнув ціле покоління любити і служити Господу. Ми всі сумуємо з Кеті та дорогою родиною Келлер. І ми всі радіємо тій безмежній насолоді, яку тепер відчуває Тім, дивлячись на прекрасне обличчя свого Спасителя, якому він вірно служив».