От чого нам точно бракує, то це здатності слухати.
Не робити вигляд, що ми чуємо якусь інформацію, а саме слухаємо. Дослухаємося до слів та їхнього змісту…серцем.
Ну, певне, більшість зголосяться із тим що здебільшого ми не маємо велкиких проблем із тим, аби говорити, а от зі слуханням – ну, просто біда.
Проблема «мене не чують» дає про себе знати в різних стосунках та соціальних взаємодіях, але найболючіше відгукується вона саме в шлюбі: між подружніми партнерами та між батьками і дітьми.
Позаяк, всі ми хочемо бути почутими, прагнемо аби нас вислухали та відреагували. Бажано так, аби нас це задовільнило та дало певну насолоду від взаємодії з іншими.
В період вимушеної ізоляції (чи то усамітнення) взаємодія у спілкуванні набуває надзвичайної актуальності, важливості. То ж спробуємо розібратися з усім на практиці.
Найперше, звертаймо увагу на емоції, які сховані за словами. Люди зазвичай почуваються коханими, почутими, порозумілими, коли увага фокусується на їхніх емоціях та почуттях більше, ніж на словах та думках. Це зовсім не означає, що слова, які ми вживаємо, не мають цінності.
По-друге, не забуваймо, що сутність того, що сказане часто знаходиться в емоціях, які сховані за словами. Якщо ви з відвертою зацікавленістю слухаєте іншу людину, то тим само демонструєте, що любите її. Не читайте газету, не гортайте стрічку новин в соціальних мережах чи щось подібне. Демонстрація поваги і в тому ЯК я слухаю свого подуржнього партнера.
Третє важливе спостереження стосується наших зусиль проникнутися емоціями іншої людини. Люди почуваються коханими, коли нарешті збагнуть, що ви дійсно розумієте їхні почуття, або прикладаєте для того зусилля.
Пам’ятаймо про те, що ми прагнемо взаємодії в нашому подружньому спілкуванні, а тому не варто забувати, що ефективна коммунікація – це динамічний процес постійних відкриттів, який підживлює та підтримує стосунки. Чуєте! – Процес! Тобто іншими словами він рухливий, такий що спонукає до дій, практичності. Тут важливо сприймати спілкування як динамічний процес відкриттів, а не засіб для вирішення проблем. Здається не реалістичним, або й декому утопічним? Нажаль це не рідкість, особливо за теперішніх обставин, бо часто ми намагаємося вирішити проблеми, не вирішуючи їх.
Четверте спостереження стосується безпеки, яка, по великому рахунку, мала би бути основою спілкування в подружжі. Бо ефективна комунікація починається саме з безпеки. Саме вона створює підгрунтя та фон для відкритості, щирості та побудови доври в парі.
Коли ми слухаємо більше, ніж виправляємо чи засуджуємо, то тим саме створюємо затишну атмосферу для покращення стосунків.
Знову ж таки, пам’ятаймо про те, що всі наші зусилля спрямовані на побудову єдності в шлюбі (не лише в часи вимушених обмежень).
Ну, і на останок, друзі, памятаймо, що розмова потрібна для порозуміння, а не для з’ясування, хто є винним. Ваші стосунки будуть успішними тоді, коли ваш пріорітет – зрозуміти іншу людину, порозумітися зі своїм подружнім партнером.
Щасти вам!
Olexiy Travnikov
Family Life (Kyiv, Ukraine)