У «Центровій церкві» Тімоті Келлер розкриває богословське бачення церковного служіння, ґрунтуючись на класичних християнських доктринах, але переосмислюючи звичне розуміння церкви, виходячи з того, що форма та методи служіння залежать від часу та місця. Богословське бачення центрової церкви зосереджено на трьох переконаннях: центральної ролі Євангелія, міста та руху.
Євангеліє благодаті в Ісусі Христі трансформує усе: від наших сердець та общин до усього світу.
Глобальні міста все більше впливають на світову культуру і церковні служіння, а тому потребують позитивного підходу та розуміння, що місто – це стратегічне і при цьому недостатньо засвоєне місце для євангельського служіння.
Суть пріоритету руху в тому, що, замість того, щоб замикатися у своєму маленькому світі та створювати окрему від суспільства групу, християнська церква під проводом Святого Духа повинна активно брати участь у житті міста, сприяючи процвітанню та благу усього суспільства.
«Центрова церква» – неймовірно корисна книга для нового покоління лідерів церкви. Вона богословськи змістовна, багата їжею для роздумів та мотивує діяти, в міру виходячи за звичні межі. Тім Келлер вже вкотре вцілив у яблучко!»
Алістер Бегг, старший пастор церкви «Парксайд» в Клівленді, штат Огайо
«У цій важливій книзі Тім Келлер пояснює Євангеліє та лагідно, але рішуче нагадує, що Блага звістка не терпить компромісів. Водночас він відразу допомагає замислитися, як із усією відповідальністю взаємодіяти з культурою…»
Д. А. Карсон, професор-дослідник Нового Завіту Євангельської богословської школи св. Трійці
«Центрова церква» буде безмірно корисна всім служителям у будь-якій точці світу. Ця книга – богословське бачення того, як Євангеліє Ісуса Христа співвідноситься з культурою, служінням та християнським життям.
Філіп Райкен, президент Уітон-коледжу
ТІМОТІ КЕЛЛЕР
Тімоті Келлер (Timothy Keller; 23 вересня 1950, Аллентаун, Пенсільванія — 19 травня 2023, Нью-Йорк) — американський пастор, теолог і християнський апологет. Голова та співзасновник організації Redeemer City to City, яка готує пасторів для служіння по всьому світу; пастор-засновник пресвітеріанської церкви “Спасіння” у Нью-Йорку, штат Нью-Йорк.
Автор бестселерів The New York Times «Марнотратний Бог: Відновлення серця християнської віри», «Причина для Бога: Віра в епоху скептицизму» та інших.
Келлер народився в Аллентауні, штат Пенсильванія.
Закінчив Бакнелльський університет (бакалаврат, 1972), Теологічну семінарію Гордон-Конвелл (магістр богослов’я, 1975) та Вестмінстерську теологічну семінарію, де здобув ступінь доктора богослов’я у 1981 році під керівництвом Харві М. Конна.
Під час навчання в Університеті Бакнелла навернувся до християнства завдяки служінню в християнському товаристві InterVarsity, в якому згодом працював як співробітник. Був висвячений Пресвітеріанською Церквою в Америці і протягом дев’яти років служив пастором у Вест-Хоупвеллській пресвітеріанській церкві в м. Хоупвелл, штат Вірджинія, одночасно обіймаючи посаду директора з питань заснування нових церков у ПЦА. Він також служив на факультеті Вестмінстерської богословської семінарії у Філадельфії, штат Пенсильванія, де разом з дружиною Кеті Келлер займався міським служінням.
Теологічні погляди
Келлер уникає ярлика “євангеліст” через політичний і основоположний відтінок, вважаючи за краще називати себе ортодоксальним, оскільки “він вірить у важливість особистого навернення або “відродження”, а також у повний авторитет Біблії”. Він ідентифікує себе з кальвіністським теологічним ученням, хоча деякі представники цієї традиції критикують його за сучасну інтерпретацію його доктрин. Його описують як “нового пастора, що прихильно ставиться до доктрини”, а також як “неокальвініста”.
Апологетика
Проповіді Келлера та його апологетика характеризуються шанобливою орієнтацією на освічену і скептичну аудиторію за межами віри. Його найбільш відвертою роботою на цю тему є “Причина Бога”, яку він приписує тисячам розмов зі скептично налаштованими нью-йоркцями протягом свого служіння (Reason, xix). В інших місцях він пише про втрату християнської культури на Заході, в тому числі в академічних і культурних установах, і про необхідність для християн контекстуалізуватися в сучасному світському і антирелігійному культурному кліматі.
Щодо креаціонізму, Келлер заявляє, що його погляд не є суворо буквальними і що еволюція “не виключається” в його церкві.
Ще однією центральною темою у вченні Келлера є ідолопоклонство, засноване на вченні Мартіна Лютера і Джона Кальвіна, а також на Десяти заповідях й інших частинах Біблії. Келлер стверджує, що сучасне поклоніння ідолам продовжується і сьогодні у формі пристрасті або відданості грошам, кар’єрі, сексу, владі й всьому, чому люди прагнуть надати значення і задоволення в житті, крім Бога (докладно описано в його книзі Counterfeit Gods).
Особисте життя
Келлер жив на острові Рузвельта в Нью-Йорку зі своєю дружиною Кеті. У Келлерів троє синів — Девід, Майкл і Джонатан.
У червні 2020 року Келлер повідомив, що у нього діагностовано рак підшлункової залози.
У віці 72 роки відійшов у вічність.
«Сьогодні християнський світ у жалобі, оскільки один із наших великих лідерів пішов із цього життя, – сказав тимчасовий президент TGC Сенді Вілсон. – Тім Келлер був людиною, яка буває раз у сторіччі. Немає жодного пастора, якого я знаю, за останні 100 років, який зробив би те, що зробив Тім Келлер, щоб вивести реформатську віру на вулиці, у церкви та у академії. Його пам’ятають як одного з найефективніших християнських пасторів, апологетів та євангелістів цього покоління. Тімоті не тільки навів найчіткіші аргументи на користь християнської віри; він також продемонстрував нашу віру своїм смиренним і милостивим духом і своєю невтомною пристрастю бачити, як заблукалі пізнають Господа, якого він так любив.
Він заснував найдивовижнішу церкву, яку коли-небудь бачив Нью-Йорк, а також заснував тисячі інших церков по всьому світу за допомогою Redeemer City to City. Келлер був співзасновником The Gospel Coalition, і надихнув ціле покоління любити і служити Господу. Ми всі сумуємо з Кеті та дорогою родиною Келлер. І ми всі радіємо тій безмежній насолоді, яку тепер відчуває Тім, дивлячись на прекрасне обличчя свого Спасителя, якому він вірно служив».